Катеринівська школа була заснована за клопотанням місцевого пана Мазаракія в 1863 році. Вона знаходилася в центрі села у двох світлих, але тісних приміщеннях. Біля школи не було навіть подвір’я, але був розбитий невеличкий квітник. Її будівля розміщувалася на межі володіння пана Мазаракія, без згоди якого заборонялося користуватися більшою площею.
У 1914 році земство звело будівлю нової школи, із паленої цегли, вкрили залізом. У школі було три класи, роздягальня й один кабінет.
Під час громадянської війни навчальний заклад не діяв, а відновив роботу лише у 1922 році. За спогадами старожилів заняття тривали тільки до настання холодів, бо опалювати школу було нічим, а діти не мали теплого одягу. Навчання продовжували лише навесні.
З 1924 року школа стала чотирирічною трудовою, а вже в 1927-му працювала у дві зміни. У першій зміні навчалося 139 учнів, у другій – 17. При закладі діяла книгозбірня.
У 1931 році школа в Катеринівці стала семирічкою. А в роки Великої Вітчизняної війни заклад знову припинив функціонувати. У його приміщеннях деякий час знаходився госпіталь.
У повоєнні роки заклад відновив свою роботу, хоча й навчатися було надзвичайно складно через руїни й голод.
З 50-х років школа розмістилася в двох приміщеннях, навчання проходило в дві зміни. Старші учні здобували знання в приміщенні земської школи, а молодші – в маєтку пана Мазаракія.
У 1955 році Катеринівська школа стала середньою, у ній навчалося до 300 учнів, по 35-40 у кожному класі.
При школі працював гуртожиток, який знаходився у підсобних приміщеннях маєтку пана Мазаракія. У ньому проживали діти із сіл Касянівка, Шевченки, Кіровка, Зарічне, хутора Красний. Вони харчувалися в їдальні, продукти для якої надавав колгосп “Шлях Ілліча”.
У середині 60-х років за допомоги колгоспу, всієї громади добудували стару земську школу. У закладі почали діяти табори праці й відпочинку, вести підсобне господарство. Учні вирощували кролів і шовкопрядів.
У 1997 році до школи добудували ще один корпус. Його відкриття приурочили до 54-ї річниці визволення села віднімецько-фашистських загарбників. Завдяки добудові з’явилися нові зручні класні кімнати, комп’ютерний клас, актова зала, їдальня. Сьогодні школа – сучасний навчальний заклад, який забезпечує якісною освітою майбутнє села.